Гранат — листопадний субропичний чагарник, що в Українському кліматі вирощується як кімнатна культура. Рослина невибаглива, висотою до 60-100 см, з невеликим смарагдовим еліптичним листям. Цвіте з травня до серпня червоними квітками до 2,5-4 см у діаметрі. Плоди діаметром до 5-7 см мають численне насіння, оточене соковитою оболонкою. Сік приємний, кисло-солодкий. Віддає перевагу прямому сонцю на вікнах південної, південно-західної та західної експозиції (влітку бажано притінення), обприскування, регулярний полив водою кімнатної температури. При надмірному поливанні можуть розтріскуватися плоди. Після закінчення весняних заморозків рослину можна винести в садок у півтінь до осені. Взимку гранат скидає листя. У цьому стані його поливають дуже рідко та містять при температурі 5-10 °C. Ґрунтосуміш має бути пухким і живильним (1ч. дернова, 0,5 ч. перегнійна, 1 ч. листова земля, 1ч.пісок). Весною з початку зростання пагонів і до липня рослину підгодовують щотижня квітковим добривом. Наприкінці періоду спокою гранат кожні 2 роки пересаджують у більшу посудину. Насіння розмножується досить легко при звичайній кімнатній температурі. Їх висівають на глибину 0,5 см. За температури 25 °C сходи з'являються через 2-6 тижнів. Молоді сіянці для кращого розгалуження часто прищипують. На початку літа роблять санітарну обрізку, видаляючи слабкі та спрямовані всередину гілки. Йому можна надати будь-яку форму крони, в. т.ч. бонсай. Гранат має лікарські властивості: загальнозміцнюючу, протидіарейну, жарознижувальну та ін.